Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
Благословення і звернення до вірних
Євангеліє дня: родовід і народження Ісуса Христа
Запитання: чому Євангеліє починається з родоводу?
Родовід — не формальний перелік імен, а свідчення Божого домобудівництва
У родоводі: праведники і грішники, царі і прості люди
Христос входить у всю повноту людської історії
Бог не цурається людської немочі
Христос приходить у визначений Богом час
Домобудівництво спасіння було задумане ще в Старому Завіті
Народження Христа — початок перемоги над гріхом і прокляттям
Значення імені Ісус — «Господь спасає»
Христос як Агнець, Який бере на Себе гріх світу
Ясла і Хрест як єдина тайна жертви
Народження Христа вже провіщає Голгофу
Христос став людиною, щоб ми стали причасниками Божого життя
Свідчення блаженного Августина про Євхаристію
Христос — не символ, а Живий Дар у Святій Чаші
Євхаристія як участь у Голгофській жертві
Через Єву — гріх, через Богородицю — спасіння
Через древо пізнання — прокляття, через Хрест — життя
Єдність Старого і Нового Завітів
Кожна Літургія як входження в таємницю Втілення
Причастя як джерело життя вічного
Підготовка серця до Святої Чаші
Уважно слухати Євангеліє
Жити літургійним життям Церкви
Причащатися з вірою, покаянням і любов’ю
Підсумок: родовід Христа — шлях Божого милосердя
Євхаристія — центр життя Церкви
Заключне «Амінь»
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі браття і сестри!
У сьогоднішньому недільному Євангелії від святого апостола Матфея, у першій главі, ми чули родовід Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. І природно постає запитання: чому євангеліст саме з родоводу починає благовістя про Христа?
Тому що цей родовід є не просто історичним переліком імен, а свідченням Божого домобудівництва спасіння. У ньому ми бачимо пророків і праведників, царів і простих людей, багатих і бідних, а поруч із ними — і грішників. Цей символічний і водночас реальний ланцюг поколінь, за свідченням багатьох святителів Церкви, відкриває нам велику істину:
Христос увійшов у родовід не лише праведників, але й грішників.
Він прийшов у цей світ, щоб здійснилися пророцтва старозавітних пророків, щоб гріх і прокляття були переможені, щоб людство, яке протягом п’яти тисячоліть жило в очікуванні спасіння і не мало повноти надії на Царство Небесне, нарешті отримало надію на життя вічне у Бозі, в Царстві слави.
Як зазначають тлумачі Нового Завіту, Христос прийшов у той час, коли людство було готове Його прийняти. Бо домобудівництво нашого спасіння було задумане Богом задовго до Втілення Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Він став людиною, щоб ми, за словом блаженного Августина, могли причаститися Його Небесного Тіла і Небесної Крові та перебувати в Ньому.
У цьому ж світлі ми розуміємо і старозавітні прообрази:
через одну жінку — Єву — гріх увійшов у світ, а через іншу — Пресвяту Богородицю і Приснодіву Марію — гріх був знищений. Як через древо пізнання добра і зла людству було принесене прокляття, так через Древо Голгофського Хреста нам було дароване життя вічне.
Тому в кожній Божественній літургії, у Таїнстві Святої Євхаристії, ми таїнственно стаємо учасниками того ж самого Втілення, тієї ж Голгофської жертви і того ж спасіння роду людського. Саме про цю тайну символічно і богословськи ми читаємо в сьогоднішньому Євангелії — тайну, яка готувалася тисячі років і нині стала доступною кожному з нас.
Отже, дорогі браття і сестри, будемо уважно дослухатися до слів Євангелія і вдивлятися в його текст як у підготовку людства до Святої Євхаристії, у якій ми покликані бачити не просто хліб і вино, але істинне Тіло і істинну Кров Господа нашого Ісуса Христа.
Амінь.
Андрій (Павлушенко)
