Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
Мч. Нестора Солунського (бл. 306). Прп. Нестора Літописця, Києво-Печерського, в Ближніх печерах (бл. 1114). Прп. Нестора, некнижного, Києво-Печерського, в Дальніх печерах (ХІV). Мцц. Капітоліни та Єротиїди (304). Мч. Марка Фіваїдського та інших з ним.
Апостол та Євангеліє дня:
Кол., 256 зач., II, 20 – III, 3. Лк., 44 зач., IX, 23 – 27.
Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17 – 23.
Серед сонму преподобних отців Києво-Печерської лаври постать преподобного Нестора Літописця сяє особливим світлом. Він поєднав у собі глибину суворого чернечого подвигу, кришталеву чистоту молитви та геній великого історика, якого справедливо називають батьком української історії та родоначальником вітчизняної писемності. Його безсмертна праця — «Повість минулих літ» — стала фундаментом нашої національної та духовної самосвідомості. Для православного християнина преподобний Нестор є не просто літописцем минулих століть, а святим наставником, який показав, що історична доля народу нерозривно пов'язана з його вірністю Богові.
Преподобний Нестор народився близько 1056 року в Києві. Його юність припала на добу розквіту християнської культури в Русі-Україні за часів правління синів Ярослава Мудрого. Прагнучи присвятити все своє життя Господу, юнак у сімнадцятирічному віці прийшов до Печерського монастиря, який на той час тільки утверджувався як оплот православної аскези на київських пагорбах.
Нестор застав у живих перших великих печерських подвижників:
Преподобний Феодосій Печерський: святий засновник чернецтва прийняв юнака до обителі та став його першим духовним батьком, відкривши таємниці чернечого послуху.
Преподобний Стефан: наступник Феодосія, який звершив над Нестором чернечий постриг і висвятив його в сан ієродиякона.
У монастирі преподобний проводив дні в невпинному пості, нічних колінопреклонних молитвах та абсолютній покорі старшим отцям. Його духовний зір був настільки чистим, що Господь сподобив святого великих благодатних дарів. Зокрема, у 1091 році саме Нестору разом із двома іншими ченцями було доручено знайти та відкопати з-під землі нетлінні мощі святого Феодосія Печерського для їхнього урочистого перенесення до Великої Успенської церкви.
Головним послухом преподобного Нестора за монастирськими стінами стало книжне діло — переписування святоотцівських книг та укладання перших життєписів руських святих. Наділений надзвичайною освіченістю, володіючи грецькою мовою та знаючи античні й візантійські хроніки, Нестор створив твори, що заклали канон української церковної літератури:
«Читання про життя і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба»: перша розлога оповідь про подвиг святих князів, які відмовилися підняти руку на брата і явили взірець християнського незлобства.
«Житіє преподобного отця нашого Феодосія, ігумена Печерського»: безцінна хроніка раннього чернечого життя, де з глибокою любов'ю описано аскетичні подвиги засновника лаври.
«Повість минулих літ» (бл. 1113 року): головна праця його життя. Починаючи оповідь від біблійного всесвітнього потопу і розселення народів, Нестор ставить епохальне запитання: «Звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала?».
Літопис преподобного Нестора — це не просто сухий перелік дат чи воєнних походів. Це богословське осмислення історії. Преподобний дивиться на долю свого народу крізь призму Божественного Промислу: перемоги й мир даруються за праведність і милосердя, а поразки й набіги ворогів приходять як виховна Божа кара за братовбивчі князівські міжусобиці, гординю та відступництво від віри.
Досягнувши глибокої духовної зрілості та завершивши головні літературні труди, преподобний Нестор мирно відійшов до Господа близько 1114 року (за деякими джерелами — 1113 або 1115 р.) на 58-му році земного життя.
Братія обителі з пошаною поховала тіло літописця в підземних лабіринтах. Сьогодні нетлінні чудотворні мощі преподобного Нестора спочивають у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської лаври. Вже багато століть паломники приходять до раки святого, вклоняючись його мощам, складеним у молитовному хресному знаменні, та отримуючи за його молитвами просвітлення розуму, зцілення від душевних хвороб і допомогу у навчанні.
Після здійсненої реформи церковного календаря в Православній Церкві України (переходу на новоюліанський стиль) дати нерухомих свят змістилися на 13 днів назад:
День пам'яті преподобного Нестора Літописця: відзначається 27 жовтня (за юліанським календарем або старим стилем — 9 листопада).
Свято української писемності та мови: за державним календарем України воно відзначається 27 жовтня — саме в день пам'яті преподобного Нестора, що підкреслює його роль як фундатора українського писемного слова.
Собор преподобних отців Києво-Печерських у Ближніх печерах: вшановується 28 вересня (за новим стилем).
Неділя другої седмиці Великого посту: загальний Собор усіх Печерських святих.
Цього дня у храмах служать святкові літургії, а в школах, університетах та семінаріях згадують духовну спадщину чернечого літописання.
У часи випробувань і боротьби за збереження власної ідентичності образ Нестора Літописця набуває особливої ваги:
Захист історичної правди: літопис Нестора свідчить про тисячолітнє коріння української духовності й державності з центром у золотоверхому Києві.
Шана до рідного слова: святий вчить ставитися до мови як до Божого дару, яким належить не сіяти ворожнечу чи обман, а свідчити про правду, світло і любов.
Покровитель учнів та науковців: студенти, історики, журналісти, письменники, вчителі та богослови вважають преподобного Нестора своїм особливим небесним заступником.
«О, преподобний і богоносний отче наш Несторе! Ти від юності полюбив Христа, у чернечому подвигу печерському просіяв і даром премудрості Божої розум свій осяяв. Поглянь милостиво на нас, що прибігаємо до твого молитовного заступництва. Вимоли у Всемилостивого Творця мир для землі нашої української, єдність народу нашого та просвітлення для сердець наших. Будь скорим помічником для тих, хто навчається і навчає, хто досліджує минуле і працює на ниві правдивого слова. Збережи нас від лінощів душевних, марнослів'я та невірства, щоб за твоїми святими молитвами ми зберегли віру православну і сподобилися стати спадкоємцями Царства Небесного. Амінь».
Преподобний Нестор Літописець залишається невмирущим світильником української святості, нагадуючи кожному християнину: земна історія минає, але записані в Книзі Життя добрі справи любові й благочестя перебувають повік.
