Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
22-й тиждень після П’ятдесятниці. Вмч. Димитрія Солунського (бл. 306). Прп. Феофіла Києво-Печерського, єп. Новгородського, в Дальніх печерах (бл. 1482). Мч. Лупа Солунського (бл. 306). Прп. Афанасія Мидікійського (бл. 814). Прп. Димитрія Басарбовського (1685, Болг.).
Апостол та Євангеліє дня:
Ран. – Мф., 36 зач., X, 16 – 22.
Літ. – Кол., 255 зач., II, 13 – 20. Лк., 43 зач., IX, 18 – 22.
Вмч.: 2 Тим., 292 зач., II, 1 – 10. Ін., 52 зач., XV, 17 – XVI, 2.
Серед святих мужів і страстотерпців ранньохристиянської доби постать святого великомученика Димитрія Солунського (Фессалонікійського) посідає одне з найпочесніших місць у православному церковному шануванні. Знаний як Мироточець, хоробрий воїн і непохитний свідок істини, він став для всього християнського світу втіленням духовної незламності, мужності та вірності Богу до останнього подиху. В українській духовній культурі пам'ять святого Димитрія здавна наповнена глибоким військовим і патріотичним змістом: його шанували як оборонця рідної землі, покровителя дружини та захисника від навали чужинців.
Святий Димитрій народився у другій половині III століття в місті Солунь (сучасні Салоніки в Греції) у благочестивій та знатній родині римського проконсула. Батьки Димитрія були таємними християнами. У часи жорстоких гонінь вони облаштували в домі потаємну молитовну кімнату, де хлопчик прийняв святе Хрещення та зростав на євангельських істинах, навчаючись молитві, милосердю й твердості духу.
Після смерті батька імператор Максиміан Галерій призначив юного Димитрія новим проконсулом Солунської області. Головним обов'язком правителя ставилося військове командування містом, захист від набігів сусідніх племен і безжальне викорінення християнства. Проте Димитрій обрав інший шлях:
замість переслідування одновірців він відкрито оголосив себе християнином;
навчав жителів Солуня Заповідей Божих, викриваючи язичницькі забобони;
допомагав бідним, утішав пригнічених і зміцнював новонавернених у вірі.
Цим вчинком воєначальник свідомо поставив Божу правду вище за блискучу державну кар'єру, багатство і власне життя.
Дізнавшись про відверте сповідання Димитрія, імператор Максиміан розлютився і особисто прибув до Солуня. Святий, передбачаючи свою долю, роздав усе майно та золото бідним городянам через вірного слугу Луппа, а сам став на молитву. Його схопили і кинули до вогкої підземної в'язниці.
У той час імператор розважався жорстокими гладіаторськими боями. Його улюбленець — велетень-германець Лієй — убивав беззбройних християн, скидаючи їх із помосту на гострі списи під регіт язичників. Бачачи ці звірства, молодий християнин Нестор прийшов до темниці до Димитрія і попросив благословення вийти на бій проти ката. Святий перехрестив Нестора зі словами: «І Лієя переможеш, і за Христа постраждаєш!».
Укріплений молитвою праведника, юнак вступив на арену і в двобої скинув жорстокого Лієя на вістря списів. Розгніваний тиран стратив Нестора, а дізнавшись, чиє благословення надихнуло сміливця, наказав негайно вбити Димитрія. Близько 306 року воїни увірвалися до темниці, де святий стояв на молитві, і проштрикнули його тіло списами. Вірний слуга Лупп узяв закривавлений перстень і ризу великомученика, через які згодом звершувалися незліченні зцілення хворих.
Тіло святого поховали солунські християни. За часів святого рівноапостольного імператора Костянтина Великого над місцем поховання збудували першу церкву, а згодом — величну базиліку святого Димитрія, яка сьогодні є святинею світового значення.
Коли відкрили гробницю мученика, виявилося, що його чесні мощі залишилися нетлінними та рясно виточували пахуче цілюще миро, через що Церква найменувала святого Мироточцем. Паломники з усього християнського світу століттями стікалися до його раки, отримуючи зцілення від сліпоти, паралічу та душевних скорбот.
У зв'язку з переходом Православної Церкви України на новоюліанський календар дата дня пам'яті святого змістилася на 13 днів назад:
За новоюліанським календарем (діючий стиль): свято відзначається 26 жовтня.
За юліанським календарем (старим стилем): днем пам’яті залишається 8 листопада.
Димитрівська поминальна субота: субота, що передує 26 жовтня (за новим стилем), присвячена загальноцерковній пам'яті спочилих батьків, родичів і всіх полеглих воїнів-захисників.
У цей день у храмах звершуються урочисті богослужіння у червоних облаченнях, що символізують пролиту за Христа мученицьку кров і перемогу над смертю.
В Україні святий Димитрій Солунський з часів Київської Русі вважався одним із головних військових покровителів поруч зі святим Юрієм (Георгієм) Переможцем та Архістратигом Михаїлом:
Княжий захисник: великі київські князі (зокрема Ізяслав Ярославич, у хрещенні Димитрій) зводили на честь угодника собори й монастирі (давній Свято-Димитріївський монастир став попередником Михайлівського Золотоверхого).
Образ воїна на щитах: зображення Димитрія у військовому обладунку зі списом і мечем карбувалося на бойових стягах і печатках як знак благословення на захист рідної землі від степових орд.
Молитва за сучасних захисників: у часи повномасштабної війни за незалежність України святий Димитрій залишається небесним помічником для наших воїнів. Йому моляться про захист від ворожих куль, зміцнення мужності на полі бою та повернення захисників додому живими й неушкодженими.
Святий великомученик Димитрій Мироточець допомагає вірянам у різноманітних випробуваннях:
Про захист Батьківщини та мужність воїнів: благають про визволення міст і сіл від ворожої навали.
Про зцілення очей і тяжких недугів: миро святого здавна відоме здатністю лікувати хвороби тіла.
Про утвердження у вірі та подолання страху: перед лицем небезпеки святий дарує внутрішній мир і рішучість чинити за правдою.
«О, святий і славний великомученику Христів Димитріє, скорий помічнику і заступнику всіх, хто з вірою прибігає до тебе! Ти перед земними володарями мужньо визнав Христа і за Нього кров свою пролив, ставши небесним захисником граду свого і всієї Церкви. Поглянь милостиво на нас, що перебуваємо у скорботах і воєнних лихоліттях. Вимоли у Всемилостивого Бога перемогу правди, збереження воїнів-захисників наших від усякої ворожої сили, підступів і зброї смертоносної. Зціли наші тілесні й душевні недуги, зміцни у вірі та братолюбстві, щоб за твоїми святими молитвами ми зберегли серця чистими і сподобилися досягти Царства Небесного, прославляючи Отця, і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь».
Подвиг святого Димитрія Солунського вчить нас, що справжня сила людини полягає не в кількості зброї чи земній владі, а в чистоті серця, вірності правді Божій та готовності жертовно захищати світло перед будь-якою темрявою.
