Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
12-й тиждень після П’ятдесятниці. Перенесення мощів ап. Варфоломія (VІ). Ап. від 70-х Тита, єп. Критського (І). Свтт. Варсиса і Євлогія, єпископів Едеських, і Протогена, єп. Карійського, сповідника (ІV). Свт. Мини, патр. Константинопольського (536 – 552).
Євангельські читання на літургії:
Апостол: 2 Кор., 179 зач., V, 10 – 15.
Євангеліє: Мк., 2 зач., I, 9 – 15.
Апп.:
Апостол: Тит., 300 зач., I, 1 – 4; II, 15 – III, 3, 12 – 13, 15.
Євангеліє: Мф., 11 зач., V, 14 – 19
У перші роки християнства, коли Церква тільки починала своє розповсюдження серед язичників, Господь звернув до Себе серце благородного критянина – апостола Тита, який став одним із найвірніших учнів апостола Павла та просвітителем рідного острова.
Народившись у знатній язичницькій родині на острові Крит, Тит з юних років вивчав філософію та поезію стародавніх греків. Однак його душа шукала справжньої істини, і одного разу він почув уві сні голос:
«Полиш марну мудрість еллінів – шукай ту, що спасає душу!»
Відкривши Книгу пророка Ісаї, він був вражений словами, які, здавалося, прямо стосувалися його. Коли ж на Крит дійшли чутки про Ісуса Христа, його дядько, правитель острова, послав Тита до Палестини. Там він побачив Спасителя, почув Його проповіді та став свідком Хресних страждань і Воскресіння.
Після П’ятидесятниці, коли апостоли заговорили різними мовами (в тому числі критською), Тит ще більше укріпився у вірі. Незабаром він прийняв Хрещення від апостола Павла і став його найближчим помічником, супроводжуючи його в місіонерських подорожах.
Павло так дорожив Титом, що написав для нього окреме послання (що увійшло до Нового Завіту як «Послання до Тита»), в якому дав настанови про те, як керувати Церквою.
Близько 65 року апостол Павло висвятив Тита на єпископа Критського. На рідному острові святий зіткнувся з сильним язичництвом, але його проповідь супроводжувалася дивовижними чудесами:
Ідол Діани розбився на очах у натовпу після його молитви.
Храм Зевса обрушився, коли Тит помолився, щоб Бог не допустив його завершення.
Ці знамення навернули до Христа багато критян, і святий Тит ревно утверджував Церкву, засновуючи громади та висвячуючи священиків.
Апостол Тит мирно пішов до Господа у 94-річному віці, а перед смертю його обличчя засяяло, як сонце. Його чесна глава зберігається в соборі святого Тита в Іракліоні (Крит), куди вона повернулася з Венеції лише у 1966 році.
Приклад щирого навернення – від язичника до святого.
Вірність у служінні – він був відданим учнем апостола Павла.
Мужність у боротьбі з ідолопоклонством – його молитви руйнували капища.
Пам’ять апостола Тита – 7 вересня (25 серпня за старим стилем).
Святий апостоле Тите, моли Бога, щоб і ми, як ти, знайшли справжню мудрість у Христі й сміливо свідчили про Нього!
Молитва до апостола Тита
«О, святий апостоле Тите, просвітителю Криту і вірний учню Павла! Допоможи нам міцно триматися православної віри, любити Святе Письмо і бути непохитними у випробуваннях. Моли Христа Бога спасти душі наші! Амінь».
