Димитрівська поминальна субота. Мч. Арефи і з ним 4299 мчч. (523). Прпп. Арефи (бл. 1195), Сисоя (ХІІ – ХІІІ) і Феофіла (ХІІ – ХІІІ), затворників Києво-Печерських, в Ближніх печерах. Св. Елезвоя, затв., царя Ефіопського (бл. 553 – 555). Мцц. Синклитікії та двох дочок її (VІ). Свт. Афанасія, патр. Константинопольського(1311).Ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість» (1688).
Апостол та Євангеліє дня:
Заупокійне: 1 Сол., 270 зач., IV, 13 – 17. Ін., 16 зач., V, 24 – 30.
Ряд.: 2 Кор., 174 зач., III, 12 – 18. Лк., 22 зач., VI, 1 – 10.
Богослужбові вказівки на цей день:
Поминання померлих.
Димитрівська поминальна субота — один із головних поминальних днів осіннього періоду в Православній Церкві. Вона передує дню пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського. Це час спільної церковної молитви за всіх спочилих християн: батьків, родичів, а також воїнів, які віддали своє життя за захист рідної землі та правди.
Після переходу Православної Церкви України на новоюліанський календар дата дня пам'яті великомученика Димитрія Солунського змістилася з 8 листопада на 26 жовтня.
Відповідно, змістилася і дата поминання:
За новоюліанським календарем: Димитрівська субота припадає на суботу напередодні 26 жовтня.
За юліанським календарем (старим стилем): поминальний день припадає на суботу перед 8 листопада.
У цей день у всіх храмах звершуються парастаси, заупокійні Божественні літургії та загальні панахиди.
Первинно цей день поєднав пам'ять про християнських мучеників із турботою про душі загиблих захисників. Для сучасної України Димитрівська субота має особливий, священний сенс: ми молитовно згадуємо українських воїнів, які загинули в боротьбі за незалежність і мир на нашій землі. Молитва за полеглих героїв — це вияв християнської вдячності та любові, яка перемагає смерть.
Щоб гідно вшанувати пам'ять спочилих, Церква радить дотримуватися благочестивих правил:
Участь у богослужінні: прийти до храму напередодні ввечері або вранці, подати поминальні записки («За упокій») із хрещеними іменами рідних.
Панахидний принос: за традицією на канон приносять хліб, борошно, олію, крупи чи фрукти. Вони йдуть на потреби нужденних і є символом милостині за померлих.
Добра справа: милостиня, підтримка поранених, сиріт та знедолених є найкращим подарунком для душ відійшлих.
Чого уникати: категорично заборонено влаштовувати пиятики на цвинтарях чи залишати їжу та чарки на могилах — померлим потрібна лише щира молитва.
«Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, отців, братів і сестер наших, і всіх воїнів, що за віру і Батьківщину життя поклали, прости їм усі провини вільні й невільні та даруй їм Царство Небесне. Амінь».